Фінансовий звіт про діяльність за 2022 рік – Рекомендації KSR 2023

31 січня 2023 року Комітет зі стандартів бухгалтерського обліку опублікував нові рекомендації щодо складання фінансової звітності про діяльність за 2022 рік. На думку Комітету, ці рекомендації особливо необхідні в нинішніх умовах, пов’язаних з невизначеністю економічного середовища, спричиненою, зокрема, наслідками війни в Україні та припиненням пандемії COVID-19, такими як інфляція, зростання ціни на сировину та енергоносії та зміни курсів іноземних валют. Що рекомендує KSR?

Для кого рекомендації Комітету зі стандартів бухгалтерського обліку від 31 січня 2023 року?

Рекомендації, про які йдеться, стосуються в першу чергу річної фінансової звітності, у тому числі консолідованої. Відповідно до 45 сек. 1 Закону про бухоблік фінансова звітність складається на дату закриття бухгалтерських книг, зазначених у ст. 12 сек. 2 Закону про бухоблік, а на іншу дату балансу. Національні стандарти бухгалтерського обліку вказують, що річна фінансова звітність складається на день закінчення фінансового року (пункт 1 частини другої статті 12 Закону), тобто в останній день місяця, що закінчується відповідний фінансовий рік.

Крім того, рекомендації також стосуються фінансової звітності, складеної у зв’язку з оголошенням банкрутства або реструктуризації. У цих випадках Комітет зі стандартів бухгалтерського обліку (далі – КСР, Комітет) рекомендує доцільно застосовувати ПБО № 14 «Безперервність діяльності та облік суб’єктів господарювання за відсутності безперервності».

Рекомендації НРС від 31 січня 2023 року призначені насамперед для суб’єктів господарювання, у яких день закінчення фінансового року припадає на 31 грудня 2022 року. Вони також можуть застосовуватися до суб’єктів господарювання, у яких дата балансу припадає на перше півріччя 2023 року, за умови, що як на 31 грудня 2022 року умови істотно не зміняться.

Рекомендації KSR не стосуються питань оподаткування та не стосуються питань, характерних для суб’єктів, що працюють на фінансовому ринку.

Фінансова звітність та звіт про діяльність за 2022 рік в невизначеному економічному середовищі

Комітет зі стандартів бухгалтерського обліку спочатку зазначив, що ці рекомендації видані з метою полегшення підготовки фінансової звітності та звіту про діяльність за 2022 рік в особливих умовах, пов’язаних з невизначеністю економічного середовища. Вираз «невизначеність» в обговорюваних рекомендаціях розуміється як ситуація, викликана змінами в економічному середовищі в результаті, наприклад, зростання інфляції та процентних ставок, значні зміни курсу іноземної валюти, зростання вартості сировини та робочої сили або ситуація на ринку енергії та тепла. У багатьох випадках ці обставини можуть мати негативний вплив на діяльність суб’єкта господарювання, включаючи його здатність продовжувати безперервну діяльність.

Актуальність попередніх рекомендацій

Комітет зазначив, що якщо наслідки пандемії COVID-19 мали значний вплив на діяльність підприємства у 2022 році, рекомендації «Фінансова звітність під час пандемії COVID-19», видані у грудні 2020 року, залишаються дійсними щодо:

• безперервність діяльності (розділ II),
• розумна оцінка активів і зобов’язань (розділ VI),
• оцінка продукції з невикористаними виробничими потужностями (розділ VII),
• звіти про діяльність (розділ VIII).

Крім того, через триваючу невизначеність, пов’язану з розвитком та наслідками війни в Україні, видані у квітні 2022 року рекомендації «Фінансова звітність та звіт про діяльність в умовах російської агресії проти України» все ще можуть бути корисними для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та звіту про діяльність за 2022 рік.

Інвентар. Природні контрольні списки

Що стосується інвентаризації, Комітет рекомендує, зокрема (незважаючи на формальну відсутність зобов’язань), провести фізичну інвентаризацію вибраних активів, особливо сприйнятливих до викривлень, матеріалів для фінансової звітності за 2022 рік. Ця фізична інвентаризація необхідна для того, щоб переконатися, що стан активів, визнаний у бухгалтерських книгах і представлений у фінансовій звітності (підтверджено під час пандемії COVID-19 шляхом перевірки стану замість фактичної інвентаризації), є реальним.

На думку НДС, у поточних умовах значної невизначеності, що супроводжує господарську діяльність, особливо рекомендується проводити, в обґрунтованих випадках, контрольні фізичні інвентаризації поза запланованими датами (один раз на два або чотири роки, про що йдеться у статті 26 (2) та (3) пункту 3 Закону про бухоблік) з метою перевірки фактичного стану майна у зручний для суб’єкта господарювання час.

Спрощена оцінка товарів і послуг і ризик спотворення інформації

Комітет зазначає, що в умовах зростання заробітної плати, цін на сировину та енергоносії та, як наслідок, зниження рентабельності реалізованої продукції та послуг користувачам фінансової звітності важливо мати інформацію про вплив зростання витрат на результат продажів.

Щоб отримати достовірну інформацію про собівартість продукції, суб’єкт господарювання має застосувати відповідні рішення, напр. в облік витрат і включити їх у прийняті облікові принципи (політику).

Комітет зазначає, що в поточних економічних умовах необхідний облік витрат, який надає інформацію про те, як ціни на ресурси, що використовуються у виробництві товарів чи послуг, реагують на загальне зростання цін. Дуже важливо знати про ресурси, придбані заздалегідь (здійснені) і придбані за потреби (гнучкі). Метод, рекомендований Krajowe Standardy Rachunkowości № 13 «Виробнича собівартість як основа оцінки продукції», полягає в доповненні даних про прямі та непрямі витрати інформацією про ресурси, які суттєво впливають на собівартість виготовлення продукції та вартість невикористаного. Виробнича потужність.

Комітет зазначає, що використання спрощень у оцінці продукції та послуг, передбачених Законом про бухгалтерський облік (див. статтю 28(3), статтю 34(2), статтю 17(2)(4)) у разі високого ціни на енергоносії та паливо, зростання вартості робочої сили, фінансування, підвищення процентних ставок, можуть призвести до значного викривлення інформації про витрати на виробництво продукції та послуг та про рентабельність їх реалізації. Це викривлення може негативно вплинути на рішення, прийняті користувачами фінансової звітності (наприклад, керівництвом компанії). Тому П(С)БО рекомендує, щоб додаткова інформація включала не лише інформацію про спрощення, застосовані при оцінці продукції та послуг, а й інформацію про їх вплив на рентабельність продажів та фінансові результати.

Інфляція та її вплив на оцінку в контексті справедливого та чіткого уявлення у фінансовій звітності

На думку Комітету, одним із найважливіших викликів для суб’єктів, які складають фінансову звітність за 2022 рік, є оцінка впливу інфляції на інформацію, представлену у звіті, зокрема ту, що міститься в балансі, звіті про прибутки та збитки, звіт про зміни у власному капіталі (фонді) або звіт про рух грошових коштів .

Як вказує Національний стандарт бухгалтерського обліку, методи оцінки на основі теперішньої вартості краще відповідають проблемі реальної оцінки активів і зобов’язань. Але слід також пам’ятати, що ці методи не можна використовувати для вимірювання вартості всіх статей балансу (таких як, наприклад, основні засоби незавершеного будівництва або основні засоби та нематеріальні активи).

Комітет звернув увагу на те, що Закон про бухоблік не передбачає конкретних правил оцінки в умовах інфляції. На думку Комітету, наразі це неможливо – у зв’язку зі ст. 10 сек. 3 Закону про бухгалтерський облік – відповідність МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», включаючи принцип, згідно з яким фінансові звіти суб’єкта господарювання, функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляцією, незалежно від того, чи базуються вони на історичних даних або ціна придбання за методом поточної собівартості, виражена в одиницях виміру, що застосовуються на кінець звітного періоду (параграф 8).

Польська економіка наразі не є гіперінфляційною економікою в розумінні цього стандарту. Особливості гіперінфляційної економіки включають: коли кумулятивний рівень інфляції за три роки наближається до 100% або перевищує його (див. параграф 3(e) МСБО 29).

Комітет також рекомендує проаналізувати метод вимірювання відпливу активів, зазначений у ст. 34 сек. 4 Закону про бухоблік (ФІФО, ЛІФО, метод середньої ціни).

У ситуації зростання цін на ресурси прийняті та застосовані методи вимірювання відтоку матеріальних оборотних активів, як тих, що суб’єкт придбаває (матеріали, товари), так і тих, які суб’єкт господарювання продає (переважно готова продукція та товари), впливають на рівень фінансового результату (доходу, прибутку та збитку) та вартості запасів (балансу).

Використання методу FIFO сприяє більш реалістичній оцінці запасів, але може більшою мірою спотворити фінансовий результат.

З іншого боку, застосування методу ЛІФО сприяє більш реалістичному фінансовому результату, але може спотворити вартість утримуваних запасів (іноді навіть значно занижуючи їх вартість).

Застосування методу середньої ціни, рекомендованого Комітетом, вважається найменш спотворюючим в умовах невизначеності. Зміна методу оцінки витрат є зміною прийнятих принципів (політики) бухгалтерського обліку (див. статтю 8(2) Закону про бухоблік). Визнання в бухгалтерських книгах та відображення у фінансовій звітності змін у принципах (політиці) бухгалтерського обліку розглядаються в пунктах 3.6 – 3.15 Національного стандарту (політики) бухгалтерського обліку № 7 «Зміни в принципах (політиці) бухгалтерського обліку, оцінках, виправленні помилок, події після дати балансу – визнання та подання».

Принципи формування забезпечень в умовах невизначеності

Під час підготовки фінансової звітності за 2022 рік Комітет рекомендує провести ретельну переоцінку резервів, включаючи нарахування, на дату балансу, включаючи перевірку підстав для їх первісного визнання відповідно до положень Комітету, що містяться в KSR № 6 «Забезпечення, витрати майбутніх періодів, умовні зобов’язання».

В обговорених рекомендаціях Комітет також посилався на:

• правила застосування дисконту до забезпечень в умовах невизначеності,
• ситуація на енергетичному ринку та її вплив на фінансову звітність енергетичних компаній,
• принципи розкриття інформації суб’єктами, які не складають звіт про діяльність,
• розкриття інформації про доходи та витрати надзвичайної вартості або випадкові,
• принципи підготовки звіту про діяльність в умовах невизначеності.